Трахтемирівське городище

ГородищеТрахтемирівське городище – городище доби раннього заліза, розміщується на високому правому березі Дніпра біля ще недавно існуючого тут села Трахтемирів Канівського району Черкаської області. Городище має форму неправильного чотирикутника, який витягнувся уздовж Дніпра у напрямку схід – захід. З напільного боку городище обмежене глибокими ярами та укріплене валом заввишки 3 – 6 метрыв та ровом завглибшки 3,5 метра. Площа городища біля 500 гектарів. Все городище має назву Великі Валки, а його північно-західний край – Малі Валки.

Перші відомості про городище містяться у Л.Похілевича (середина ХІХ століття). Північно-західна частина обстежена у 1925 році М.Я.Рудинським, у 1945 році – Т.С.Пассек, у 1945 роц – П.М.Третяковим, у 1948 році – А.Й.Розсадовичем, у 1953 році – О.І.Тереножкіним, у 1963 році – В.Г.Петренко.

З 1964 по 1968 роки – городище обстежував Г.Т.Ковпаненко. За час роботи експедиції Г.Т.Ковпаненко була обстежена вся площа городища, знятий його план, а на городищі Малі Валки, яке було своєрідним акрополем, проведені розкопки на площі 8500 квадратних метрів. Відкрито 40 жител різної конструкції та призначення, понад 50 ям, надвірні каркасні печі, залишки кам’яної огорожі, що відокремлювала Малі Валки від усієї площі городища, з’ясовані основні принципи планування «акрополя». Житла та інші споруди розміщувалися окремими господарсько-побутовими комплексами по краю Малих Валків, тоді як середина залишалася незабудованою. Житла напівземлянки і землянки площе від 21 на 34 квадратних метрів та наземні із глинобитно-каркасними стінами. На особливу увагу заслуговує землянка площею 325 квадратних метрів з двома приміщеннями, розділеними між собою материковою перегородкою та каркасними глинобитними стінами з дверними прорізами. В одному з приміщень знаходилася яма-льох та дві ніші. У другому приміщенні, вздовж стін, зроблені земляні лежанки. За периметром землянки розміщувався виступ, на який спирався дах. Похилий вхід, як і у інших житлах, розташовувався з півдня.

Виявлено горщики з валиком під вінцями, черпаки, корчаги, прикрашені різним орнаментом, мисками з наколами та рельєфними виступами по краю. Знаряддя праці (залізні сокири, серпи, ножі, долота, шила, проколки, кістяні лощила, молотки, скребачки, глиняні пряслиця і котушки, бронзові, залізні та кістяні наконечники стріл, вудила, рогові псалії, бронзові та залізні шпильки, бронзові браслети, сережки) засвідчують про розвиток обробки металу, кістки, прядіння та ткацтва. Античний посуд (родосько-іонійський, клазоменський, самоський, лесбоський та хіоський) представлений керамікою другої половини VII, VI та VI – V століть до нашої ери. Зібрано значний остеологічний матеріал (кості домашніх та диких тварин).

Матеріали розкопок свідчать про існування на Канівщині у ранньоскіфський час великого об’єднання племен, центром якого було Трахтемирівське городище. Городище датується другою половиною VII – VI століть до нашої ери.

План

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *