Городище у селі Ставки

Приблизне місце розміщення городища на карті Шуберта

Приблизне місце розміщення городища на карті Шуберта

У селі Ставки Радомишльського району Житомирської області є городище. У 1924 році село Ставки було об’єднано із селом Минине і було перейменовано у Леніне, ця назва зберігалася до 2015 року, коли село перейменували на Ставки. Давньоруське городище розміщене на річковому мису, біля фортеці є селище та могильник.

У книзі Б.А.Звіздецького “Городища ІХ – ХІІІ століть на території літописних древлян” (2008) вказується, що городище розташована за два кілометри на південний захід від села, займає мис між двома ярами на лівому березі ріки Тетерів. Майданчик прямокутний в плані, має розміри 35 на 55 метрів, площа – 0,2 гектари. По краю майданчика з усіх боків зберігся невеликий вал заввишки 50 – 70 сантиметрів, 5 метрів завширшки. З напільного боку є рів шириною три метри і глибиною до 50 сантиметрів. У 1973 році пам’ятку обстежив М.П.Кучера, який склав план та зібрав підйомний матеріал – давньоруську кераміку ХІІ – ХІІІ століть. З напільного боку до городища прилягає селище ХІІ – ХІІІ століть. Тут трапляються поодинокі фрагменти кераміки раннього залізного періоду. За 250 метрів на північний захід від городища розташовується розораний курганний могильник, в якому наприкінці ХІХ століття Володимиром Антоновичем було досліджено 8 насипів.

В 11 томі Географічного словника Королівства Польського написано, що у селі Ставки є два невеликих і повністю зруйнованих городища, одне біля самого села, а інше – на полях”. У 6 томі цього словника написано, що у селі Мініно є старовинне замчисько, яке має 50 метрів у довжину і 32 метри в ширину. Ці розміри вказані у книзі Б.Звіздецького. У сучасному селі ставки є три городища, одне з них описане у книзі Б.Звіздецького, два інших об’єкта археологами не локалізовані.

Перша писемна згадка – 1415 рік, цього року частина села Ставки була включена до списку маєтків Києво-Печерського омнастиря. У 1783 році в селі Ставки було 60 хатів, в яких проживало 200 жителів. У 1864 році було біля 1000 жителів. У селі є панський палац ХVIII століття, в якому на початку ХХ століття діяла агрошкола. Неподалік від села є геологічна пам’ятка природи – Відслонення нижньопротерозойських конгломератів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *