Городище та замок у місті Коростишів

Гранітний кар'єр

Гранітний кар’єр

У місті Коростишів Житомирської області було давньоруське городище. Місто у ХVII столітті мало замок та міські укріплення.

Замок

В 1499 році (перша згадка про місто) великий князь литовский Олександр Ягеллон подарував Коростишів боярину Кшиштофу Олександровичу Кміту. Наслений пункт належав роду Кмітів Чорнобильских до 1565 року, коли Коростишів став власністю графів Олізарів.

У місті Коростишів Житомирської області був замок. Укріплення стояло на одній із скель, було споруджено магнатами Олізарами.

У книзі Яна Лешека Адамчика “Постійні фортифікації на польському прикордонні з ІІ половини ХV століття до кінця ХVII століття” (2004) вказується, що наприкінці ХV століття Коростишів був власністю магнатів Кмітів, в другій половині ХVI століття місто належало родині Олізарів Вовчкевичів. На початку ХVII століття Адам Олізар спорудив замок, який був оточений валами. Коростишів занепав під час польсько-козацьких воєн.

У книзі “Перекази про населені пункти Київської губернії” (1864) Лаврентія Похилевича вказується, що в Коростишеві стародавній замок стояв над горі над рікою Тетерів, де ще недавно було видно залишки панського будинку. Відразу за згадкою замчища Похилевич коротко описує нову резиденцію Олізарів, в комплекс якої входив сад, який тягнувся уздовж русла ріки Тетерів. Невідомо, чи зайняла нова резиденція ділянку старого замчища. Сьогдні від садиби збереглася колонада, будиночок прислуги та старий сад, який виконував роль парку.

У 22 томі видання “Zrodla dziejowe” (1897) вказується, що в коростишеві був замок було засновано наприкінці ХVI століття.

На початку ХVII століття у місті було споруджено замок та костел, у 1634 році – дерев’яний міст через ріку Тетерів.

У 1649 році Коростишів став сотенним містом Білоцерківського полку. У 1660 році місто без бою зайняли польські війська, які наступали на Київ.

У 1779 році Коростишів отримав Магдебурзьке право. У 1783 році тут було 108 будинків, проживало 600 жителів.

Городище

Похилевич вказує, що Користишів – одне з найдавніших міст в околицях Києва. За деякими припущеннями, тут була столиця древлян Коростень, а не в Іскорості, звідки плавання по ріці Уж у великих човнах (ладьях) було більш важким, ніж по Тетереву (очевидно, ріка Уж менша, ніж Тетерів). За народними переказами, Коростень був колись великим містом з фортецею, але це місто було зруйноване татарами, його земляні укріплення з часом зникли. Однак і зараз жителі кажуть про місцевість на валу і за валом, хоч у даний час слідів валів немає.

Володимир Антонович в Археологічній карті Київської губернії (1895) ні в тексті, ні на карті не повідомляє про наявність в Коростишіві городища, хоч досить детально описує кургани та археологічні знахідки у Коростишеві. Антонович вказує, що у містечку на площі є один курган, у трьох кілометрах нижче від містечка по ріці Тетерів біля лісу Бобрика є група з 21 кургана, з них 10 розкопано у 1887 році Антоновичем. Селети лежали на спині, головами на захід, оточені деревом і цвяхами, при них були бронзові і срібні кільця, бронзові, скляні і керамічні буси, залізний спис. В одній з могил був знайдений скелет, загорнутий у березову кору. У 1876 році був знайдений крем’яна полірована сокира. У 1870 році Г.Ставровський знайшов сокиру з агату. У 1884 році був знайдений у землі скляний глечик, всередині якого лежали великий ланцюг з хрестом, два зуба в металічній оправі, три кільця, підвіска, 4 скляних намиста, 357 срібних монети, іспанські та нідерландські талери, дрібні срібні монети (польські, російські, шведські, німецькі ХVII століття до 1666 року.

Андрій Куза у виданні “Давньоруські городища Х – ХІІІ століть” (1996), вказує, що у місті, на лівому березі Тетерева є давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть. Як джерело А.Куза вказує “Археологічні пам’ятки Української РСР: короткий список” (1966).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *