Городище та замок поблизу міста Малин

Реконструкція малинського городища (М.І.Довганич)

Реконструкція малинського городища (М.І.Довганич)

Біля міста Малин Житомирської області є городище, яке вважають укріпленою резиденцією древлянського князя Мала. Укріплення функціонувало в давньоруський час, на його місці був пізньосередньовічний замок.

Городище розміщено у трьох кілометрах вних по течії ріки Ірша, у південно-східній частині міста. Городище датується древлянським та давньоруським періодом. Припускається, що укріплення в ХІ столітті не функціонувало.

У книзі Б.А.Звіздецького “Городища ІХ – ХІІІ століть на території літописних древлян” (2008) вказується, що городище займає мисоподібний виступ лівого корінного берега ріки Ірша і має розмір 55 на 60 метрів. З двох боків городище відокремлене від корінного берега глибокими і широкими ярами, що підковоподібно охоплюють майданчик. Лишень вузька перемичка в північно-східній частині поєднує городище з корінним бергегом. Висота городища над рівнем річки – біля 15 метрів. Схили досить круті і в деяких місцях ескарповані. Пам’ятку обстежували П.М.Третяков та М.П.Кучера, який склав план. В 1987 році Б.А.Звіздецький провів розкопки городища.

У статті Б.А.Звіздецього “Малинське городище древлян” (1994) вказується, що археологічні дослідження давньоруського городища, яке розміщене у трьох кілометрах вних по течії ріки Ірша від сучасного центру міста Малин, дозволяють стверджувати, що укріплення на цьому місці виникло не пізніше VIII століття як укріплений “град” древлян. У літописі під 946 роком вказується, що княгиня Ольга, щоби відомстити древлянам за смерть князя Ігоря, здійснила похід на древлянські міста і спалила один із найбільших міст Іскоростень. У другій половині Х століття життєдіяльність городища Малина припилася. На деякий час городище знову почало функціонувати в ХІІ – середині ХІІІ століття, однак фортеця була зруйнована монголо-татарами. У ХVI – XVII століттях Малинське городище выдновлюється як замок в Овруцькій волості Київського воєводства. Тут виявлено залишки кам’яної споруди ХVI – XVII століть та укріплення (очевидно, вали) того часу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *