Замок у селі Спас

В місці, коли гірська течія Дністра переходить на рівнинну, у селі Спас Старосамбірського району є ледь помітні руїни стародавнього замку. Його спорудили наприкінці ХІІІ століття в часи Галицько-Волинської держави і він контролював дорогу на Ужоцький перевал, який вів на Закарпаття. Це укріплення цікаве тим, що воно повністю кам’яне, що не характерно для давньоруських замків, бо вони здебільшого в той час були дерев’яними. Однак вплив закарпатських твердинь і зміна тактики ведення війни все частіше підштовхувала до спорудження кам’яних фортець.

Кам’яна башта Спаського замку

На замковій горі поблизу села Спас є фундаменти замку та кам’яної башти, яка була квадратною, сторона досягала дев’яти метрів, товщина стін була до трьох метрів при основі, стіни розібрані, однак і зараз вони виходять на поверхню, досягаючи одного метра заввишки. На Волині таких башт досить багато, на Галичині це перша виявлена башта такого типу.

Укріплення на Замковій горі у селі Спас

Замок на Замковій горі напевно в княжі часи був дерев’яно-земляним із кам’яними елементами, в ХVI столітті було споруджено муровані стіни, фундаменти яких сягають товщини трьох метрів. Під фундаментом стін археологи виявили давнішу споруду XIV століття, яка могла мати відношення до княжого укріплення. Замок маловідомий, не знаю, чи він згадувався у джерелах – його історію потрібно ще відновлювати.

Інші укріплення околиць села Спас дивіться на сторінці Замки Галичини.