Буцнівський замок та історія Буцнева

Костел у Буцневі

Костел у Буцневі

Буцнівський замок був у селі Буцнівський Тернопільського району Тернопільської області. Село у минулому мало різні назви – Бучнова, Буцнево, Буцневе, Бучнів, Буцнева.

Поселення виникло на місці впадіння невеликої ріки Руда в Серет, перша згадка у 1464 році. Цього року шляхтич із Шумська Ян Рей передав у заставу місто Мацею Любицькому.

У 1469 році Буцнів отримав право самоуправління, Магдебурзьке право. Буцнів та довколишні села неодноразово піддавалися татарським нападам, однак невідомо, чи місто руйнувалося чи загарбники обходили його стороною.

У 1473 та 1504 році місто згадується під назвою Бучинова. У 1498 році місцевість спустошили турки і молдавани, однак доля міста знову невідома.

Можливе розташування замку та палацу

Можливе розташування замку та палацу

У 1504 році власниками Буцнева стають Сениські, зокрема брати Ян та Віктор. Ян Сениський був власником Олеського замку. Також цей рід володів Поморянами, Гологорами, Золочевим, зокрема від нього пішли роди, які брали назви від цих населених пунктів. Невдовзі, у 1510 році новим власником стає Януш Сверчевський, який був холмським старостою, а невдовзі став теребовлянським. У 1510 році Буцнів знову переходить до Сигизмунда Кердея, а вже в 1515 році до Мирослава Врона, згодом – ще до Сигизмунда Несборзького. Однак в 1528 році місто стає власністю Яна Нипчиця.

Така зміна власників погано відображався на стані міста, тому король звільнив міщан від податків на десять років. Очевидно, місто було зруйноване татарами.

Ян Ніпчиць, який був теребовлянським воєводою і буцневським старостою, споруджує в Буцневі замок, який був завершений у 1540 році. Очолювали будівництво Микола Іскжицький та Ян з Делеєва.

У 1565 новий власник – каменецький староста Мацей Влодик. На початку 17 століття кам’яний замок перебудовується, стає чотирикутним з баштами по кутах і замковим палацом, який укріпляв одну із стін. У 1602 році Станіслав Влодик згадується як власник Буцнева.

У 1620 та 1621 році Буцнів палили татари. Доля замку невідома, однак ймовірно він вистояв, оскільки у 1628 році місто згадується як центр староства. У 1649 році козаки зруйнували у місті майже 100 будинків.

У 1671 році – вперше і востаннє згадується замок, в документі згадується, як Габріель Сенинський за власний кошт відновив фортифікації, ця сума мала б бути повернена з державної скарбниці.

Згодом замок став виконувати палацові функції і втрачати оборонне обличчя.

У першій половині 18 століття Буцнів належав Шумлянським, у другій половині – Єлизаветі Потоцькій. Наприкінці цього століття замок отримали Текля Калиновська та її чоловік граф Бельський.

У ХІХ столітті замок мав чотири башти, які збереглися до висоти другого ярусу. Замковий палац мав велику мистецьку колекцію та збірку зброї. Парк був невеликий і виконував практичну функцію – в ньому вирощували різну городину.

У 1838 році Буцнів стає селом, донька графа Бельського продає його Сабіні Поглодовській та Войцеху Серватовському. Теодор Серватовський розбирає залишки замку і з цих матеріалів спорудили палац, однак невідомо, чи на місці замку чи в іншому місці.

Син Теодора, Владислав Серватовський володів замком до 1940 року. Палац згорів у 1915 році, його розібрали, колекцію перевезли до Львова. У 1940 році радянська влада вислала Серватовських до Казахстану. Замка і палацу немає, де вони були, невідомо, однак їх розміщення можна локалізувати по старих картах.

Если вы ищете качественное оборудование для салонов красоты, посетите официальный сайт, на котором можно приобрести технику и материалы для косметологии тела, лица, косметической диагностики.