Замок та палац в селі Довге

Архівне фотоВ селі Довге Іршавського району Закарпатської області є довжанський замок. Це палац, споруджений на місці замку і пристосований до оборони. Фортецю почали споруджувати в ХІІІ або в XIV стиолітті, укріплення складалися з валів і дерев’яних стін і башт. В 1460 році спорудили муровані стіни. У 1712 році фортецю перебудували на палац.

Середньовічний замок

Село Довге, посеред якого було споруджено замок, було засновано у мальовничій долині ріки Боржави, яка була оточена з усіх боків горами. Місце для будівництва укріплень було вибрано між руслами Боржави і її притоки Свинки. Твердиня була на шляху, який вів через Липецько-Полянський перевал в бік Хустського замку. В районі села з цим шляхом перетиналися ще декілька доріг Боржавської долини. Таким чином, село виникло на стратегічно важливому у військовому значенні та вигідному у торговому значенні місці, а зведений тут форпост повинен був прийняти на себе функції захисту важливого шляхового вузла, а також забезпечити захист кордонів Угорщини.

У ХІІІ або в XIV століттях виникло дерев’яно-земляне укріплення. У 1383 році поселення вперше згадується у писемному джерелі під назвою “Гозиомезен”.

БаштиУ 1409 році – село знаходиться під владою Амбруша Довгаї. Рід Довгаї досить довго володів поселенням. За однією версією село отримало свою назву від назви роду “Довгаї”, однак за іншою версією назва поселення дала назву роду (таке відбувалося частіше). Таким чином, Довге могло бути резиденцією роду.

У 1418 році в селі нараховували 23 селянські двори і два шляхетських будинки. Цим же роком датується згадка дерев’яної церкви, млина на ріці Свинка, а також митниці.

У 1460 році за дозволом угорського короля Матяша І Хуньянді в селі споруджується мурований замок. Імовірно, у писемному джерелі був зафіксований факт спорудження нового укріплення на місці більш ранніх укріплень, у такому випадку старі фортифікації, які складалися з валів і частоколу, були повністю замінені на кам’яні. В цей час село було відоме під назвою “Долгойвар.

У 1471 році Долгаї перейшли в опозицію до існуючої королівської влади і тим самим поставили під удар свої володіння. Король Матяш І Хуньяді, який дав дозвіл на спорудження кам’яного форпосту, через 11 років після побудови наказав зруйнувати замок.

Можна припустити, що після руйнування форпост ще довго був руїною, яку місцеві жителі розбирали на будівельний матеріал. А нова грунтовна споруда на місці замку з’явилася лишень через 240 років, коли нові власники села почали тут зводити укріплений палац.

Укріплений палац

Біля села 7 липня 1703 року відбулася битва між 1,5-тисячним загоном куруців на чолі з Томашем Ессе (повстанці, які приймали участь в антигабсбурзькому повстанні) та імператорськими солдатами. Погано озброєні повстанці в цьому бою були розгромлені. Це один із найраніших епізодів масштабної і тривалої війни проти Габсбургів, яку очолив Ференц ІІ ракоці (1976 – 1735). Повстання тривало до 24 червня 1711 року, коли австрійським війскам була здана найважливіша твердиня повстанців – Мукачівський замок. У 1902 році у Довгому, на братській могилі куруців був зведений пам’ятник загиблим. Рух куруців міг підтримуватися турками, які хотіли ослабити Австрію, тому їхню діяльність не можна оцінювати тільки з погляду угорського патріотизму, досить сказати, що в рядах куруців були татарські загони.

БрамаУ 1711 році Граф Ласло Телекі, який активно приймав участь у придушенні повстання Ференца ІІ Ракоці, в нагороду за вірну службу отримує від австрійського імператора величезні володіння в районі Довгого. Село залишалося під владою роду Телекі до 1920 року. Основні володіння графського роду знаходилися в Трансільванії, однак дбав і за село Довге.

У 1712 році Ласло Телекі починає спорудження палацового комплексу у Довгому, використавши як будівельний майданчик старе замчище. Припускають, що збережена частина зруйнованого у другій половині ХV століття замку могла бути включена у структуру нових споруд (наприклад, підвалини старого замку). Комплекс палацу формувався протягом всього ХVIII століття.

У першій половині ХVIII століття був споруджений жилий корпус (на першому етапі спорудження палацу не було укріплень). Жила споруда прямокутна у плані, одноповерхова, садибного типу. Корпус накритий чотирискатним дахом з заломом. Головний фасад прикрашує ризаліт та пілястри, великі прямокутні вікна палацу обрамлені лиштвами. Весь декор виконаний штукатуркою.

У середені ХVIII століття садиба була оточена фортечними стінами, які оточили квадратну у плані територію внутрішнього двору. Матеріалом для спорудження стін слугував камінь. Основне жиле приміщення було включене в оборонний периметр – до південно-західної і північно-східної стіни палацового корпуса прилягає фортечна стіна, яка оточувала майданчик 70 на 80 метрів. Кути фортечного квадрату посилили баштами, у стінах прорізали бійниці. Башти одноярусні, восьмигранні у плані, перекриті восьмигранними шатровими дахами.

У 1774 році завершилось спорудження п’ятої, надбрамної вежі. Ця башта розмістилася по центру південно-західної стіни укріплень. Надбрамна башта була двоярусною, восьмикутною у плані, перекрита восьмигранним шатровим дахом. С боку внутрішнього двору на другому ярусі башти було влаштовано невеликий портик, який спирається на дві колони. Приблизно у цей самий час були споруджені два одноповерхових господарських корпуса. Один з них прибудували до північно-східної оборонної стіни, другий (адміністративний) винесли за межі садиби. Комплекс палацових споруд оточили невеликим парком.

У 1798 році остаточно склався ансамбль палацу-фортеці. Незважаючи на пізній період спорудження укріплень, комплекс досить точно повторяв структуру більш раннії середньовічних регулярних замків. Чотирикутник стін, підсилений кутовими баштами, надбрамна вежа, палац, який прилягав до оборонного периметра – всі ці риси можна знайти у багатьох укріпленнях більш раннього періоду.

У другій половині ХІХ століття у Довгого був свій герб: на червоному фоні – замок з воротами і трьома баштами (одна з них надбрамна), увінчані флюгарами. Таким чином, в ХІХ столітті укріплений палац був символом села.

У ХХ столітті

У 1920 році внаслідок окупації Довгого румунськими, а згодом і чехословацькими військами род Телеків втратив свої володіння в Довгому та околицях.

У 1954 році за радянської влади у приміщенні палацу помістили туберкульозний диспансер районного значення і лікарню-санаторій обласного значення для хворих кістковим туберкульозом. Цю функцію палац виконує до теперішнього часу.

МуриНа початку ХХІ століття неодноразово піднімалося питання про те, щоб перенести туберкульозний диспансер з палацу за межі населеного пункту. З одного боку, у місцевої влади є зацікавленість у підвищенні туристичної привабливості об’єкту, з іншого боку жителів села давно непокоїть вкрай невдале розміщення тубдиспансеру. Однак на спорудження нової споруди немає коштів. Нащадки роду Довгаї, які живуть за кордоном, цікавляться долею пам’ятки і висловлювали свою готовність допомогти відродити пам’ятку.

В наш час важко сказати, чи збереглися залишки замку XV століття, оскільки на території палацу ніколи не проводили грунтовних археологічний та архітектурних досліджень. Деякі дослідники вважали, що у підвалах палацового комплексу збереглися фрагменти стін старого замку, однак це твердження гіпотетичне, підтверджень йому немає.

Комплекс укріпленого палацу ХVIII століття зберігся досить добре – вціліли всі його основні споруди (жилі і господарські корпуси, стіни, башти і навіть парк). Однак всі ці споруди потребують реставрації. Одною з основних проблем пам’ятника було і залишається розміщення в його стінах туберкульозного диспансеру. Оскільки комплекс палацу використовується у медичних цілях, тут не можуть почати проведення реставрації, щоб у результаті підвищити привабливість цієї пам’ятки в очах туриста і врятувати його від поступового руйнування.