Вишківський замок у селищі Вишково

Уявна реконструкція

Уявна реконструкція

У селищі міського типу Вишково Хустського району був замок на Замковій горі, який існував з 1281 року до початку XV століття. Фортецю спорудили на горі висотою біля 600 метрів, вона була розміщена на південний схід від сучасного селища, колишнього міста Вишкова. У трьох кілометрах на південь від гори проходить кордон з Румунією, три кілометри на північ тече ріка Тиса. Після спорудження укріплень гора отримала назву Варгедь, що з угорського переводиться як замкова гора.

Історія замку

Вперше Вишково згадується в 1271 році. Приблизно у цей час угорський король Ласло ІV подарував село Іштвану та Міку Чепа з роду Гунт-Пазмань. У 1281 році неподалік від Вишково феодали з роду Чепа споруджують невеликий замок, який мав захищати соляні копальні Марамарошу і контролювати перевезення солі по Тисі, яка надходила із Солотвино. Фортеця була одним із соляних замків, в ланці також були Хустський, Нялаб (Королево), Канко (Виноградів). 

Замок на вершині гори мав форму трикутника. З півночі підступи до замку надійно захищали круті схили.  З інших боків було декілька ліній валів і ровів. Довжина кожної сторони біля 60 – 70 метрів. Всередині трикутника була ще одна лінія валів, яка захищала центральний майданчик замку, який мав розміри біля 20 на 15 метрів. Посередині майданчика підвищується невелика тераса розміром 5 на 10 метрів, тут, можливо, була сторожова вежа. 

Залишки укріплень

Залишки укріплень

 

В 1329 році угорський король Карл Роберт, виконуючи свою програму централізації влади і припинення феодальних усобиць, зробив Вишково королівським містом. Також утворюється Марамараський комітат, центром якого стає Вишково. Вишківський замок стає центральним королівським форпостом комітату.

На рубежі ХІV та ХV століть Вишково перебуває у власності воєвод Валахії Драги і Балки. Вишково в цей час занепало, оскільки неподалік споруджується Хустський замок, який стає основним укріпленням Марамароського комітату. Вже на початку ХV століття замок приходить в запустіння, більше він не відновлювався, проіснувавши біля ста років з часу свого існування.

Історія міста

У 1427 році король підтвердив Вишково статус королівського міста. Однак із занепадом вишківського замку мешканці міста у XVI – XVII століттях повинні були поставляти їжу для гарнізону замку у Хусті.

В 1656 – 1657 роках армія трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці, який вирушив проти Речі Посполитої як союзник Богдана Хмельницького, розмістилася на околиці Вишково. В січні 1657 році у Вишково відбулося державне засідання Трансільванії, де було одобрення вторгнення до Польщі. Після того, як поляки розбили трансільванців, частину Вишково спалили, залишилося тільки 100 дворів та біля 400 мешканців.

В 1717 році гарнізон Хуста за підтримки місцевих жителів під Вишково розбив татар, однак відступаючі татари спустошили Вишково.

На горі збереглося замчище, заросле лісом. Дослідження 2006 року укріплень не виявило, однак сліди валів і ровів, хоть і нечіткі, все ж є.