Замок у селі Черепашинці

Карта 1764 рокуУ селі Черепашинці Калинівського району Вінницької області був замок. Село знаходиться у 40 кілометрах на північ від Вінниці. Через село тече річка Постолова, ліва притока ріки Південний Буг.

У книзі Яблоновського А. “Польща XVI століття з географічно-статистичного погляду. Земля Руська. Україна (Київ-Брацлав) (1894), том 21 (10) говориться, що Черепашинці на початку ХVII століття перебували у власності Стефана Залеського. Село згадується у 1609 та 1618 роках, власники довколишніх сіл судилися між собою за землі та селян, які переходили з одного села в інше.

У Вікіпедії повідомляється про заснування села в ХVI столітті та про існування бастіонної фортеці довжиною 90 метрів, шириною 65 метрів, розміри вказані без урахування бастіонів. Висота фортечних валів – три метри. Південну стіну розібрали, коли будували стадіон, зберігся західний бастіон. Рів мав ширину 30 метрів та глибину 10 метрів. Рів добре зберігся з північного та західного боку, зі сходу він сильно заплив. Брама була з північної та південної сторони. З північного боку був вхід у підземелля, це підземелля у другій половині ХІХ століття власники Здеховські використовували як комору. На території фортеці було декілька будівель. Черепашенецький замок на певний час став оборонним та адміністративним центром володінь Калиновських у північно-східній частині Вінницького повіту. У 90-х роках ХХ століття знищено залишки південного валу і рову, в цей же час було знищено старовинний палац (можливо, було знищено не палац, а залишки палацу, або розібраний фундамент, палац простояв до 1917 року). Схожа інформація міститься у книзі “Пам’ятки історії та пам’ятні місця на Вінничині: Калинівський та Оратівський райони (2009).

На карті Боплана початку ХVII століття та Річчі Заноні 1797 року Черепашенців немає. Однак село та укріплений замок є на карті 1764 року, яка з берігається у Державному архіві Волинської області.

У Топографічному описі Подільської губернії 1799 році опис Черепашинців є, однак немає інформацію про замок у селі.

У “Відомостях 1873 року про городища та кургани”, які були опубліковані у виданні “Записки Імператорського російського археологічного товариства”, том 8, випуск 1 – 2, 1896 рік, вказано, що у Черепашинецькій волості є два городища, які називаються місцевими жителями “замчиськами”, одне при селі Гулівці, а інше в селі Черепашинці, обидва знаходяться біля сільских ставків. В селі Гулівці замчище знаходиться в низині, а в селі Черепашинці – на височині. Довжина замчища у Гулівцях 55 метрів, ширина 77 метрів, периметр 267 мерів. Довжина і ширина замчища в Черепашинцях 55 метрів, периметр – 219 метрів. Форма обидвох городищ чотирикутна, поверхня території укріплень рівна. Територія замчища у Гулівцях зайнята будинком, частково розорюється під посіви та городи. На території городища у Черепашинцях вирощують квіти. Обидва городища укріплені ровом і валом, рів біля городища у Гулівцях розораниц, збереженаа частина валу має у довжину 155 метрів, в ширину 3,5 метра. Довжина валу, який оточує друге городище 247 метрів (не відповідає периметру, можливо враховано периметр бастіонів), ширина 3,5 метра, довжи рову 256 метрів, ширина рову 3,5 метрів. В’їзд до городища в Гулівцях зі сходу, з інших сторін були вузькі проходи, які розкопані. На городищі в Черепашинцях було два в’їзди – зі сходу і із заходу. Городище у Гулівцях пошкоджене через оранку та спорудження будинку. Городище в Черепашинцях збереглося завдяки тому, що знаходися у саду власника маєтку. За переказом, ці городища споруджені в монгольскі часи.

Юрій Сіцінський в Археологічній карті Подільської губернії (1901) зазначає, що “на горі, над ставом, у панському саду є чотирикутне городище, яке називається Замчище, довжина і ширина по 55 метрів, довжина валу 247 метрів, ширина – 3,5 метра. Два в’їзди – із сходу і з заходу. Городище добре збереглося, оскільки знаходиться в саду поміщика. Також Сіцінський відзначає, що біля села збереглося чотири кургани. У своїй іншій книзі Парафії та церкви Подільської єпархії”. Сіцінський не згадує про укріплення в Черепашинцях.

У “Польському географічному словнику” (том 1) є коротка довідка про Черепашинці, у якій про історію поселення та укріплення не згадується. У тому ж словнику в першій частині 15 тому вказується, що Черепашинці на початку ХVII століття були у власності Адама Калиновського.

Антоній Урбанський у виданні “З чорного шляху і прикордоння – польські пам’ятки на Поділлі” (1928) вказує, що в липовій алеї, яка була біля садиби (чи палацу, в оригіналі – “двору”) є давні оборонні вали. Палац згадує у своїй книзі “Резиденції на стародавніх околицях Речі Посполитої. Брацлавське воєводство, том 10.

Роман Афтаназі стверджує, що палац побудував Холоневський на рубежі XVIII – XIX століть або в 1822 – 1823 роках (остання дата побудови палацу, на думку Романа Афтаназі, є більш вірогідною), цей палац проіснував до 1917 року. Палац був оточений стародавніми валами і ровам, які утворюють квадрат. Дослідник вказує також на існування кам’яного моста і брами, які, можливо, теж відносилися до фортеці.

Картина Наполеона ОрдиУ 1872 – 1874 роках палац у Черепашинцях намалював Наполеон Орда.

В “Історії міст і сіл Української РСР, Вінницька область” (1972) вказується, що Черепашинці відомі з ХV століття. Тут збереглися решки стародавнього земляного укріплення.

У книзі Олега Мальченко “Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (ХV – середина ХVII століття) (2011) вказується, що Черепашинці розташовувалося у Брацлавському воєводставі, на берегі невеликої ріки Постолова. В 1602 році поселення належал Заліським, пізніше перейшло у власність до Калиновских. Можливо, Калиновськими були споруджені незначні укріплення.

У “Топографічному описі Подільської губернії 1799 року” детально описані Черепашинці, однак про замок відомостей немає. Однак є інформація про панський кам’яний будинок простої архІтектури, в якому крім жилих кімнат була кладовка, кухня і кам’яні пивниці. Також біля панського кам’яного будинку є інший, сільский панський кам’яний будинок (можливо, знаходився ближче до села), в якому жилі кімнати були кам’яними, інші споруди (тут незрозуміло, окремі, чи добудови) – з дерева. Біля сільського кам’яного будинку є стайня, в якій розводять породистих коней (кінський завод). Напевно, ці споруди були на місці палацу, який, на думку Романа Афтаназі, було споруджено в 1822 – 1823 роках.

У польському географічному словнику подається коротка довідка про Черепашинці, в якій не подається ніяких історичних відомостей про село, а також не згадується про укріплення.

Карта 40-х років ХХ століттяРоман Афтаназі вказує, що палац був оточений стародавніми оборонними валами і ровами,  які утворюють просторий квадрат. Широка алея, яка була посипана гравієм, вела до палацу і доходила до кам’яних воріт в одному з валів, через який був перекинутий кам’яний міст. Між мостом і передньою стіною палацу був великий круглий газон, на якому росли дерева. Парк займав площу у декілька гектарів, він, імовірно, був  посаджений Діонісієм Міклером (майстер садово-паркового мистецтва). Парк охоплював з двох боків газон перед фасадом, а також палац і всі вали з ровами.

Від палацу залишилися фундаменти.  Збереглася каплиця Здзєховських, яка була їхньою усипальницею.

Під час будівництва стадіону був частково зруйнований південний вал. Зберігся південно-східний бастіон, а також частина південного валу і рову. З північного та західного боку укріплення збереглися краще, зі східного боку укріплення є, однак рів заплив. В місті в’їзду збереглися фрагменти кам’яної кладки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *