Село Буша – замок та міські укріплення

ВежаУ селі Буша Ямпільського району Вінницької області був замок, від якого збереглася вежа. Село розміще на березі ріки Буша (притока Мурафи). Буша в середині ХVII століття було містечком із замком та міськими укріпленнями. Місто лежало на торговому шляху з Ясс до Києва. Біля міста проходив Кучманський шлях, яким татари нападали на Поділля.

Заснування міста

На території міста знайшли поселення кам’яного віку, трипільської, чорноліської, черняхівської культур. Входила до складу Галицько-Волинської, Литовської, Польської держави, об’єднаного Польсько-Литовського королівства (Річ Посполита). Буша виникла на місці селища Кузьминці, власниками якого були Бушинські.

Ян Замойський

Ян Замойський

У другій половині ХVI століття власником землі, на якій стоїть Буша, був коронний гетьман Ян Замойський (1541 – 1605), який купив маєток в Бушинського та його сестри Байбузини.  Ян Замойський на мисі в місці, де Буша впадала в Мурафу, спорудив замок. Фортеця мала 6 веж. Замкова брама булав в північній стіні.

У 1613 році Бушу перейменували на Здислав, місто тоді належало Матвію Яблоновському.

У 1617 році неподалік від Буші, під Яругою відбувся бій польської армії на чолі з гетьманом Станіславом Жолкевським та татарами, яких очолював Іскандер-Паша. В Буші був підписаний з турками мирний договір, за яким поляки знищували деякі фортеці (Бершадь, Рашків). Станіслав Жолкевський від імеі Польщі відмовився від претензій польської держави на Молдавію та Валахію. До турків переходив Хотин. У 1620 році Станіслав Жолкевський відвідав Бушу, йдучи у військовий похід на допомогу молдавському господареві Гаспару Граціані. Цей похід закінчився поразкою поляків, молдаван та козаків у бою під Цецорою, Станіслав Жолкевський загинув.

З 1629 року власником Буші був син Яна Замойського Томаш Замойський (1594 – 1638). Місто було досить великим, мало 360 будинків, було споруджено 7 храмів, населення складало понад 12 тисяч чоловік.

 

Війни ХVII століття

У 1648 році стала прикордонною фортецею Брацлавського козацького полку. Буша у 1654 році була взята і зруйнована польськими військами. Облога тривала біля трьох днів. Під час облоги взірвався пороховий заряд (бочка чи склад пороху), замок був зруйнований. Укріплення більше не відбудовували.

У 1671 році Ульріх фон Вердум, який був у Буші, описував лише руїни, він вказував, що через декілька років після того, як укріплення були зруйновані, татари забрали в полон всіх мешканців. Від міста залишилися лише руїни, чотири хати, млин та зруйнована церква.

У 1672 році власником Буші був Станіслав Конєцпольський.

Реконструкція

ХVIII – XIX століття

У 1723 році Конецпольський передає Бушу Станіславу Любомирському.

У 1756 році Казимир Качковський спорудив у Буші церкву Святого Михайла.

У 1775 році власником був київський воєвода Станіслав Любомирський. На той час у Буші було 100 будинків.

У 1782 році власник Буші Каєтан Качковський отримав привілей на проведення у місті ярмарків шість разі на рік.

У 1832 році власником став Карл Ожеховський. У 1858 році місто належало Ожеховським, населення – 894 мешканці.

Наш час

Місто було оточено валом, частоколом та ровами. Вал був висотою 5 метрів, рів шириною 10 – 15 метрів. Залишки валу видно і тепер – його висота біля одного метра, ширина рову – біля 4 метрів.

У 2000 році в селі створили історико-культурний заповідник “Буша”. Визначні пам’ятки – чотири пам’ятки археології, залишки фортеці та підземних ходів XIV – XVII століть, міська ратуша XVI століття, рельєф, який помилково вважають частиною язичницького святилища, насправді створений в пізньому середньовіччі або навіть в нові часи. Неподалік від замчища – козацьке кладовище ХVIII – XIX століть.

Поблизу села є регіональний ландшафтний парк Мурафа, до складу якого входить геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Гайдамацький Яр”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *