Село Мурафа – домініканський монастир, замок та міські укріплення

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії, літографія Наполеона Орди

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії, літографія Наполеона Орди

В селі Мурафа Шаргородського району Вінницької області є домініканський монастир із костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Монастир почали споруджувати біля 1627 року, будівельні роботи тривали до ХVIII століття. Село Мурафа знаходиться у 55 кілометрах на південь – південний схід від Вінниці, у 10 кілометрах на схід від районного центру Шаргород.

У книзі Бялковського Л. Поріччя Мурахви в ХV – XVI століття (видана у Кам’янці-Подільському у 1920 році) зазначається, що Мурафа (в книзі пишеться назва Мурахва) – містечко, яке було засноване Язловецьким на місці селища Верхняки. У 1585 році снятинський староста Микола Язловвецький над рікою Мурафою та рікою Клокотнкою (можливо, на злитті цих рік) спорудив замок і заснував містечко, яке мало спершу назву Райгород, а потім – Новгород. У 1591 році містечко називається “фортеця Мурафа над Клокотином, колишній Новгород”. У 1598 році управляючим маєтком був шляхтич Лукаш Корицінський. В 1625 році місто Мурафа належить Ядвіги Белзецької (з роду Язловецьких). Ядвіга Белзецька заснувала в Мурафі домініканський монастир.

Декілька століть тому Мурафа була містечком, яке мало свої укріплення. Тут був споруджений Домініканський монастир, який, напевно, був включений у систему оборони міста.

Монастир був заснований у 1624 або в 1627 році. Костел спершу був споруджений із дерева. У середині ХVII століття, під час польсько-козацьких воєн (також могли бути напади турків і татар) монастир сильно постраждав. Монастирські споруди, костел були реконструйовані у ХVIII столітті.

У путівнику “По східному Поділлю” (1988) року Дмитра Малакова писав, що поряд з колишньою садибою пана – колишній домініканський монастир, який перетворили у парафіяльний костел. Велику білу двобаштову споруду костела Непорочного Зачаття Діви Марії видно здалеку. Реконструйований у 1786 році після козацьких руйнувань середини ХVII століття мурафський костел отримав характерне для пізнього бароко декоративне оформлення. Споруда збулована на вирівняному майданчику, який оточує підпірна стінка, яка у ХVIII столітті була перебудована із фортечної стіни. Про те, що тут була фортеця, нагадує масивна кутова п’ятикутна башта, яка була перероблена із оборонної. Башти стояли по чотирьох кутах прямокутної фортечної стіни, яка була споруджена із вапняка. Добре збереглася північно-східна шестикутна цегляна башта і ділянка південної і східної стіни. Ряд маленьких бійниць тягнеться уздовж стін, які були споруджені доміканцями одночасно з костелом у 1624 році. Імовірно з тих самих часів зберігся без змін двоповерховий братський корпус келій, який накриває чотирискатний дах. Збереглися масивні вхідні двері, за дверима – склепінчастий коридор, у якому є входи сходи на другий поверх. В костелі в замках архивольтів середньої нави є герби знатних подільских родів – Потоцьких, Грохольських. Є старовинні бронзові з кришталем люстри, вітражі, які були зроблені в 1895 році у Варшаві, горельєфні картини на тему Страстей Христових, масивна різьзблена кафедра. З двох сторін головного входу на пілонах є пам’ятні дошки – на честь закінчення ХІХ і початку ХХ століття (зліва) і фундаторська дошка на честь Іоахіма Потоцього, який похований під порогом входу в костел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *