Браїлів – замок та міські укріплення

Костел та ріка у Браїлові на акварелі Наполеона Орди

Костел та ріка у Браїлові на акварелі Наполеона Орди

У селищі міського типу Браїлів Жмеринського району Вінницької області був замок та міські укріплення. Зараз на місці замчища Троїцький костел.

Історія

Карта Боплана

Карта Боплана

На картіі Боплана Браїлів показаний як укріплене містечко. З цієї карти видно, що в ХVII столітті на ріці було влаштовано декілька плотин, завдяки яким створювався каскад озер, які були додатковою перешкодою для ворога. На карті Боплана є тільки міські укріплення, замку немає, однак Євфімій Сіцінський повідомляє про існування у Браїлові  замку.

Євфімій Сіцінський в Археологічній карті Подільської губернії (1901) нічого не говорить про археологічні пам’ятки на території міста. Він вказує, що на ріці Рів, поблизу містечка, у так званому Ксьондзовому лісі, який належить місцевому землеваснику, є печера значних розмірів, яку, очевидно, викопала людина. У книзі “Парафії та церкви Подільської єпархії” (1901) Сіцінський вказує, що назву місто отримало від ріки Брага, яка впадає в ріку рів, у минулому Браїлів називали Брагірів, Брагілів. Браїлів належить до найстаріших поселень Поділля. На початку ХVII століття Браїлів є вже важливим містом, довкола яких зосереджувалия загони польських військових формувань “лисовчиків”. У 1619 році посол германського імператора найняв загін лисовчиків під командою Роговського для служби у німецькому війську під час 30-літньої війни.

Карта Боплана, видання 1670 року

Карта Боплана, видання 1670 року

Під час польсько-козацьких воєн Браїлів є сотенним містечком, у ньому розміщувалася одна із сотень козацького Браславського полку.

Браїлів на карті Шуберта

Браїлів на карті Шуберта

У 1651 році у місті була хоругва польського коронного війська. В цей час власником міста був Чернігівський каштелян Ян Одржевольський. У 1652 році Кам’янецький староста Петро Потоцький нападає на містечко (яке було у власності Яна Одржевольського) і захоплює замок. Петро Потоцький споруджує у місті укріплення, до 1659 році Браїлів стає укріпленим містечком.

У 1663 році Анна Одржевольського формально продає Миколі Потоцькому Браїлів (який вже йому належав). У 1664 році місто тимчасово переходить у власність до гетьмана Івана Виговського.

У 1666 році на містечко напав регіментар Моховський із польським загоном, їх розгромив гетьман Дорошенко із загоном татарів.

У 1672 році турки беруть штурмом Браїлів, Халіл-паша залишає в замку турецький гарнізон. Турки у місті зруйнували православний храм. Після того, як турки залишили місто, православний храм було споруджено на території замку.

Замок

Місто розмістилося на двох берегів ріки Рів, старий укріплений центр містечка знаходився на лівому березі ріки, на мису, який був утворений вигином ріки. Найбільш вигідне розміщення було у монастиря XVIII століття, який знаходиться на кінці мису.

Костел на супутниковому знімку

Костел на супутниковому знімку

Замчище було на місці Троїцького костелу, який був споруджений у 1879 році. За іншою версією, на місці замчища зараз знаходиться завод із виробництва соків і морсів. Ці дві версії не протирічать одна одній, оскільки костел і завод знаходиться поряд, в радянський час косте навіть використовувався як заводський цех. Сіцінський вказує, що після того, як турки залишили Браїлів, на замчищі було споруджено православний храм. Цей храм міг бути на місці костелу, а міг бути і в іншому місці. Швидше за все, замок був на місце костелу. Це місце підвищується над довколишньою місцевістю, з трьох боків текла ріка, з напільного боку було містечко, яке мало власні укріплення.

Старовинне фото Браїлова

Старовинне фото Браїлова

У Браїлові є палац, який був споруджений у другій половині ХІХ століття. До замчища він не має відношення, оскільки був збудований на другому березі ріки. Цей палац має декоративну башту, на першому ярусі башти є склепінчасті стелі. Можливо, це новобудова, а можливо, на цьому місці був якийсь оборонний об’єкт, який був перебудований у палац. Швидше за все це новобудова ХІХ століття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *