Зимові свята у Карпатах

Зимові Карпати

Зимові Карпати

Карпатський регіон славиться своїми самобутніми святами, люди з віддалених куточків їдуть в цей мальовничий край, щоб доторкнутися до народних традицій, подивитися і самим прийняти участь у стародавніх дійствах, які невимушено увійшли в душу кожного місцевого мешканця. Незважаючи на те, що всі святкування припадають на дні, коли за християнською церковною традицією не можна працювати, вся туристична індустрія, зокрема гірськолижні витяги, в цей працюють в повну силу. Навіть у найбільші свята – на Новий рік, 1 січня чи на Різдво, 7 січня – витяги, ресторани, готелі запрошують гостей відпочити від робочих буднів у феєрверку зимових розваг.

Свята у Карпатах Зимою

Введення (4 грудня)

Гірськолижний курорт Буковель

Гірськолижний курорт Буковель

Свято називається ще Введення до храму Богородиці або Третя Пречиста. До цього свята потрібно завершити всі сільськогосподарські роботи, а в самий святковий день категорично заборонено фізично працювати. На введення цікава прекмета – першим у хату повинен зайти чоловік, причому бажано молодий і з грошима у кишенях, тоді в хаті цілий рік буде вестися. Ця прикмета не вважається забобоною, вона набула жартівливого характеру, оскільки у переддень просять когось із сусідських хлопців зайти зранку, щоб привітав господарів із святом, причому особливо популярні парубки можуть бути запрошені в багато осель одразу.

Катерина (7 грудня)

Жіноче свято, яке поступово забувається і святкується в селах, де з особливою пильністю ставляться до традицій. На свято дівчата збиралися на вечорниці, де разом вечеряли, співали пісень і ворожили на судженого.

Андрій (13 грудня)

Зимові смереки в Карпатах

Зимові смереки в Карпатах

На противагу святу Катерини свято Андрія вважається парубоцьким. В цей день дівчата ворожили на судженого, а хлопці робили дівчатам, які їм подобалися, різноманітну шкоду, наприклад знімали ворота і відносили їх у важкодоступне місце, чи навіть закидали на дах. Дівчата виходили з домівки і вважалося, що звідки зранку першим заспіває півень, з тої сторони буде й наречений (аналогічно ввечері звідки залають собаки – звідти і суджений). Ввечері дівчата з хлопцями проводили час на вечорницях із піснями, іграми та ворожінням. Свято надзвичайно популярне на сьогодняшній день серед молоді, його святкують по селах, у містах роблять вечорниці у клубах, школах, гуртом вивчаючи традиції українського народу.

Наум (14 грудня)

За старим стилем – це 1 грудня. В цей день, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, діти йшли до школи, тому цей день був днем знань, як зараз 1 вересня. Зараз це свято практично не святкується.

Варвара (17 грудня)

Свята Варвара вважалася покровителькою ремесел, тому в цей день дівчата займалися рукоділлям. Ввечері дівчата і хлопці збиралися на вечорниці. Зараз свято святкується зрідка в окремих селах.

Святий Миколай (19 грудня)

Гірськолижники в Буковелі

Гірськолижники в Буковелі

Святий Миколай був єпископом міста Мира, що на території сучасної Туреччини. За легендою, він вночі ставив під вікна бідних дівчат коштовності, які таким чином отримували посаг (придане) і їм було легше заміж. За традицією у ніч на Миколая діти отримують під подушку подарунки, які напередодні замовили у спеціальному листі, а якщо вони були неслухняними, то замість подарунків святий ставить їм під подушку різочку. Це свято перетворилося на день подарунків, коли рідні і близькі люди обмінюються сюрпризами, які «передав святий Миколай». Зі свята Миколая починається різвяний цикл свят «від Миколая до Йордана».

Католицьке різдво (25 грудня)

Традиційно у греко-католиків, які становлять більшість у карпатському регіоні, це свято не святкується, однак вважається добрим тоном на різдво піти в католицький костел привітати братів-одновірців зі святом. Це свято святкують з кожним роком все більше християн Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема намагаються в цей день не виконувати важких робіт. У римо-католиків свято починається надвечір 24 грудня святою вечерею, а 25 грудня не можна виконувати ніякої роботи,  обов’язкове відвідування літургії у костелі.

Новий рік (1 січня)

Святкується всім населенням і відзначається масовими гуляннями та опівнічними феєрверками. В горах у будь-якому готелі за окрему плату відвідувачам обов’язово запропонують новорічну програму, в який входить святковий бенкет і розважальна програма. Новий рік припадає на піст, однак церква в цей день звільняє від посту, в цей день можна веселитися, споживати м’ясні страви і спиртні напої, однак не можна працювати.

Різдво (7 січня)

Святковий стіл на Різдво

Святковий стіл на Різдво

Різдво починається із надвечір’я 6 січня, коли вся родина збирається довкола святкового стола, щоб згадати про народження Ісуса Христа. Свято має язичницькі корені і старі традиції знайшли своє відображення у християнському символізмі. Наприклад, дідух, сплетений із соломи символізує достаток і пояснюється як сніп сіна, який був у яслах, де народився Христос. Дванадцять пісних страв символізують дванадцять апостолів. Колач в центрі стола є знаком самого новонародженого Христа. Основною стравою святкового столу є кутя – суміш з меду, горіхів, пшениці та макових зерен, у різних селах та навіть родинах, її готують по-своєму. Ще особливими стравами є вареники із квашеною капустою та борщ на грибній юшці. Популярною є рибні страви, оскільки вони є також пісними. На різдво 6 січня деякі ресторани та кафе пропонують меню «Святий вечір», яке користується популярністю у тих, хто дотримується традицій, однак з різних причин не може приготувати собі різдвяні страви. У надвечір’я Різдва та 7, 8 січня оселі відвідують молоді люди з колядками та вертепами – особливими театральними дійствами, у яких на народний манер переповідається історія народження Ісуса Христа. У Карпатах в цей час холодно, сніжно і святково, улюблена пора для гостей гірського краю.

Святого Степана (9 січня)

Свято на честь Степана, який був першим християнським мучеником. Його в народі називають первомучеником, апостолом і архидияконом. Не зважаючи на трагічність постаті Степана, факт появи в християнській церкві мученика сприймається радісно, люди в цей день колядують, ходять з вертепами і вітають Степанів.

Меланії (13 січня)

Різв'яний вертеп

Різв’яний вертеп

На Меланії, в переддень Старого нового року, накривають багатий стіл, на якому переважають м’ясні страви. В цей день ввечері ходить «маланка» – гурт щедрівників, серед яких особливо артистичних перевдягають у Василя, Маланку, козу, у деяких селах є додаткові персонажі – дід з бабою, цигани, ведмідь, журавель та інші.  Маланка показує жартівливу виставу, бажаючи господарям всіх гараздів, а господарі обдаровують щедрівників ласощами та грошима. У карпатському регіоні Старий новий рік зустрічають родинним застіллям та феєрверками.

Старий новий рік, Василя (14 січня)

За Юліанським календарем, якого дотримуються православні та греко-католики, цей день – 1 січня, тому й виникло таке святкування з дивною назвою «старий новий» рік. 14 січня рік зранку по оселях ходять молоді хлопці, які засівають зернами пшениці, гречки, вівсу, бажаючи щастя та процвітання.

Водохрещя (Йордан), 19 січня

Одяк учасників вертепу

Одяк учасників вертепу

У переддень, 18 січня готується друга свята вечеря, у якій блюда і традиції майже такі самі, як і на різдвяну святу вечерю. Тільки замість колядок молоді дівчата щедрують, бажаючи господарям всіх гараздів. Увечері 18 січня та зранку 19 січня у церквах освячують воду, яка зберігається цілий рік і вважається особливо цілющою. У селах воду святять на ріках, у кризі вирубують хрест і тут же проводять літургію, на яку збирається вся громада. В прорубаній ополонці сміливці купаються, отимуючи заряд здоров’я і бадьорості.

День святого Валентина (14 лютого)

День святого Валентина святкують на честь святого, який розповсюджував християнство і за легендою вінчав римських солдатів усупереч забороні імператора, через що його було страчено. Саме свято в римський час було святом закоханих і було присвячене богині Юноні. Церква в цей день вшановує лишень пам’ять Валентина, виступаючи проти святкувань його як «дня закоханих». Однак день Валентина з кожним роком набуває все більшої популярності серед молоді, в цей день закохані обмінюються подарунками та листівками у формі сердечок – валентинками.

Стрітення (15 лютого)

Свято відзначають на честь принесення Ісуса Христа до Єрусалимського храму на 40-й день після народження. Як народне свято Стрітення святкується як зустріч зими з весною. У церквах святять воду і свічки-громовиці, які називаються через те, що їх засвічують у грозу, щоб забезпечити оселю від удару грому.

Касьяна (29 лютого)

В народних традиціях цей день вважається несприятливим. Зокрема не можна було вдосвіта виходити на вулицю, щоб Касьян «не врік» (російською «не сглазил»). Однак через такий негатив це свято практично не святкується сьогодні, його поступово забувають.