Археологія та стародавня історія Шепетівського району

Дослідження черняхівських жител

Дослідження черняхівських жител

Шепетівський район Хмельницької області у середньовіччі піддавався частим нападам татар і турків, тому виявляли численні скарби монет. В районі багато черняхівських поселень та знахідок римської доби. Є багато скіфських та давньоруських пам’яток.

Археологія та стародавня історія Шепетівського району

Село Білокриниччя

На території Білокриниччя в ХІХ столітті був курган з двома кам’яними хрестами на вершині.

Село Брикуля

В 1890році в урочищі Чайки відкрито черняхівські турпопальні поховання в урнах. Знайдено великий бронзовий перстень, дві римські монети та частину бронзового ланцюга. Поблизу могильника – поселення черняхівської культури. В 1884 році знайдено скарб, в складі якого 9 срібних і біля ста мідних польських монет XVII століття.

Село Велика Рішнівка

Поблизу Великої Рішнівки вивлено крем’яні неолітичні вироби.

Село Велика Шкарівка

Вздовж лівого берега ріки Білка, колгоспному саду, на площі розмірами 100 на 70 метрів – поселення доби неоліту. За триста метрів від нього – двошарове поселення черняхівської культури і давньоруського часу; знайдено наконечник давньоруської стріли та срібну монету Марка Аврелія та мідну монету Діоклетиана.

Село Вербівці

В 1854 році знайдено скарб, в складі якого було тисячу монет, в тому числі й срібні голландські талери, польські і пруські монети XVII столітт.

Село Вишневе

Пізньосередньовічне селище XV – XVII століть вивлено на північно-східній околиці села, вздовж правого берега ріки Хомора, розмірами 600 на 200 метрів.

Село Городище

В східній околиці села Городище – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Збереглися два майданчики площею 3,5 гектарів, укріплені трьома лініями валів і ровів. Протягом 1957 – 1964 років дослідженнями, які здійснив М.К.Каргер, повністю відкрито територія даного укріпленого пункту. Знайдено житлові і господарські споруди, під завалами яких вцілілі багаточисленні побутові ресчі і ремісничі знаряддя, зброя і предмети промислів, прикраси і церковні християнські атрибути. Трапилися також чотири речових скарби прикрас – вискові кільця, персні, браслети, колти і підвіски. На території вказаного городища виявлено черепки черняхівської кульутри. В 1884 році виявлено скарб, в складі якого триста голландських червінців XVII століть.

Село Городнявка

Біля села – поселення доби міді-бронзи.

Село міського типу Гриців

За два з половиною кілометри на захід від села, вздовж лівого берега ріки Хомора, на площі 700 на 100 метрів піднято уламки кераміки черняхівської культури та пізньосередньовічних часів XVI – XVII століть. Відоме поселеня VI – VII століть нашое ери. В північно-східній частині села, в місці, де ріка Білка впадає в ріку Хомору – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Зберігся майданчик городища площею два гектари, укріплений навколо двома рядами валів висотою чотири метри. Друге городище –  за даними літератури ХІХ століття стояло на півострові між ріками Хомора і Білка. В 1878 році виявлеко скарб польських та голландських монет. В околицях села ХІХ століття виявлено шість курганів, відкрито дві кам’яні гробниці. У давнину був пізньосередньовічний замок.

Село Жилинці

Біля Жилинців в ХІХ столітті була курганна група.

Село Жолудки

На південь від Жолудків є два кургани.

Село Заморочення

Виявлено мідні вироби.

Село Корпилівка

На східній околиці Корпилівки, за півкілометра, вздовж лівого південного схилу корінного берега ріки Хомора – черняхівське поселення.

Село Корчик

На території Корчика виявлено знаряддя праці доби неоліту, біля села – залишки курганів. За один кілометр на північний схід від Корчика, в лісі – рештки давньоруського городища. В 1874 році знайдено скарб, в складі якого було 1154 монети, в 1897 році – в другому скарбі налічувалося 172 монети XVII століття.

Село Коськів

Залишки черняхівського житла на розкопках

Залишки черняхівського житла на розкопках

За два кілометри на схід від Коськіва, в урочищі Бойня, вздовж лівого берега ріки Хомора – поселення скіфських часів розмірами 1000 на 100 метрів. За 500 метрів на захід від Коськіва – поселення скіфського часу. В околицях села – два черняхівських поселення, одне за двісті метрів на схід, вздовж першої наздзаплавної тераси лівого берега, друге – за 800 метрів на схід, вздовж правого берега. За п’ять кілометрів на захід від села, біля мосту на Хоморі, який з’єднує асфальтну магістраль Старокостянтині – Шепетівка – давньоруське селище ХІІ – ХІІІ століть, друге – за чорити кілометри від села, в урочищі Кар’єр, на площі 800 на 200 метрів, вздовж лівого берега Хомори. На лівому березі Хомори, за двісті метрів на захід від села – третє давньоруське селище ХІІ – ХІІІ століть. Четверте – також на лівому березі річки, за три кілометри на схід від села. На правому березі Хомори, за два кілометри на схід від Коськіва – давньоруське поселеня ХІ століття розмірами двісті на 150 метрів. Звідти походять кераміка і глиняна іграшка півня. В ХІХ столітт виявлено велику кам’яну вимостку, обмащену темно-червоною глиною.

Село Лавринівці

В 1885 році знайдено скарб, в складі якого було 2000 ортів і дрібних польських монет XVII століття.

Село Ленківці

Поблизу Ленківців, в урочищі Гулівщина, виявлено знаряддя праці доби міді та поселення черняхівської культури.

Село Лозичне

Біля Лозичного в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Мокіївці

В ХІХ столітті в урочищі Селище, на півбень від села виявлено залишки стародавнього села Чехівка.

Село Новичі

За один кілометр від Новичів в ХІХ столітті стояв курган.

Село Пліщин

В Пліщині та в околицях в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Рилівка

Біля Рилівки знайдено знаряддя праці доби міді.

Село Судилів

Біля дороги, що веде до міста Полонна, в ХІХ столітті стояв курган.

Село Пліщин

В Пліщині та околицях в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Рилівка

Біля Рилівки знайдено знаряддя праці доби міді.

Село Судилків

Літня археологічна практика

Літня археологічна практика

Біля дороги, що веде до міста Полонне, в ХІХ столітті значилося городище, в околицях села стояло чотири кургани. В 1885 році виявлено скарб, в складі якого було 1000 польських срібних монет.

Село Сульжин

Біля Сульжина в ХІХ столітті було два кургани. В середньовіччі село було містом, був замок та міські оборонні споруди.

Село Траулин

В Траулині та околицях в ХІХ столітті виявлено два кургани.

Місто Шепетівка

В 1928 році біля станції та урочищі Гусенька досліджено курганний могильник доби міді – бронзи та скіфо-сарматського часу. Поблизу Шепетівки виявлено скарб сокир-кельтів доби бронзи. Черняхівський могильник – в урочищі Гусоцьке. Наявність семи курганів, які значаться в літературі ХІХ століття, розвідкою не підтверджено. В 1882 році знайдено скарб, в складі якого було 450 польських монет XVII століття.

Село Хролин

В ХІХ столітті біля залізничної станції стояв курган, другий – за два кілометри від нього.

Шепетівськи район оточують Красилівський, Ізяславський, Славутський, Полонський та Старокостянтинівський, також багатих на археологічні знахідки.

 

2 коментарі до “Археологія та стародавня історія Шепетівського району

  1. Катерина

    Доброго дня. Буду вдячна за інформацію про те, де можна ознайомитись з матеріалами щодо виявлених поселень. Зокрема, селища XV – XVII століть на північно-східній околиці Вишневого.

  2. admin Автор запису

    Це археологічна пам’ятка. В цілому ці селища можна знайти в писемних джерелах, архівах. Однак тут вони розглядаються суто як археологічні пам’ятки, тому як з стародавнім поселенням, можна ознайомитися на місцевості. Знайти неважко – це підвищений зручний для життя берег ріки, дивитесь кераміку на полі. Таких селищ насправді багато – території після татарських набігів часто ставали пусткою і не заселені донині

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *