Курган біля села Івано-Яризівка Царичанського району був розкопаний в ХVI – XVII століттях для добування селітри. Розкопаний курган називають майданом. За часів існування Полтавського полку Війська Запорізького козаки тут обладнали шанець-редут, в якому перебувала невелика залога. Це була невелика фортеця, яка повинна була створювати перепону для татар, що здійснювали набіги на козацькі хутори-зимівники.
Майдан знаходиться між селами Івано-Яризівка та Вербове недалеко від яблуневого саду. На цій розкопаній могилі є залізобетонна плита, на якій колись була табличка, зараз цієї таблички немає, тому невідомо, що на ній було написано.
Всередині кургану – котлован, тому по периметру йде своєрідний вал. До ХVI століття це був курган. У ньому протягом декількох тисячоліть накопичувалася калійна сіль і в землі утворилося багато селітри, яку козаки використовували для виробництва пороху. На місці курганів влаштовували селітроварні – землю із кургану насипали в великий чан, наливали воду і розкладали під цим великим казаном вогнище.
Наприкінці ХVII – на початку ХVIII століття козаки влаштували на місці кургану редут, в якому поставили залогу козаки Полтавського полку. Радіус майдану 60 метрів, діаметр внутрішнього майданчика – 30 метрів. В 4 кілометрах на північ – північний захід від шанця є оборонні споруди Української укріпленої лінії (в районі селища міського типу Царичанка і села Турово).
В період функціонування Української оборонної лінії шанець міг використовуватися як передове укріплення, хоча і до спорудження Української оборонної лінії тут також міг бути оборонний рубіж, який складався з польових постів, укріплень сотенних містечок (звичайно, суцільного укріплення у вигляді довгого валу і рову не було). На північ від шанця біля села Андріївка є редут, який також перероблений із розкопаного кургана.