Архіви категорій: Археологія

Замкові, краєзнавчі та археологічні сайти

Замок у Підзамочку

Замок у Підзамочку

В радянський час замки здебільшого перебували в руїнах, до них не було нікому справи. Олеський, Золочівський, Ужгородський, Кам’янець-Подільський, Хотинський, Білгород-Дністровський замки, фортеця у Судаку – в ці відреставровані фортеці привозили екскурсії, решту укріплень повільно руйнувалися. Після здобуття Україною незалежності зросла зацікавленість історією, почала з’являтися література про замки. Одна із найцікавіших книг – Замки та фортеці Західної України Ореста Мацюка. Також почали з’являтися сайти. Читати далі

Азово-Дніпровська культура

Характерні вироби Азово-Дніпровської культури

Характерні вироби Азово-Дніпровської культури

Нео-енеолітична культура виділена В. М. Даниленком. Належить до маріупольської культурно-історичної області. Ареал: Степове Подніпров’я, Крим та прилеглі райони Приазов’я. Названа за територією поширення. Датується четвертою чвертю V — третьою чвертю IV тисячоліття до нашої ери. Існує два періоди: неолітичний (нижні шари Собачок, Вовчка, могильник Вовнизький П, Василівський V) та енеолітичний, який датується другою — третьою чвертями IV тис. до н. е. (верхні шари Собачок, Вовчка, могильники Минільський, Лисогірський). Азово-Дніпровська культура склалася внаслідок переселення у Подніпров’я та Приазов’я групи носіїв нижньодонської культури та їх мешкання у сурському та дніпро-донецькому оточенні. Читати далі

Дослідження пізньомезолітичного поселення Раделичі – 4

Робота на розкопі

Робота на розкопі

Пам’ятка знаходиться за 0,5 км на північний захід від села Раделичі Миколаївського району, в урочищі Пасцівники. Роботи на ній були розпочаті у 1983 р., внаслідок яких вивчено 40 кв.м площі і зібрано з культурного шару 286 артефактів з каменю (Конопля, 1985). Польовими дослідженнями 1995 р. додатково розкрито 52 кв.м її площі і здобуто значну кількість кам’яних знахідок, здебільшого виробів з туронського кременю Верхнього Подністров’я. Читати далі

Археологічні розвідки ріки Вишня

Археологи розчищають долівку розкопу для стратиграфії

Археологи розчищають долівку розкопу для стратиграфії

Пошуковими роботами, які проведені в верхній течії ріки Вишня. відкрито ряд поселень біля міста Рудки і сіл Вишня Городоцького і Колбаєвичі Самбірського районів. Нижче наводимо їх опис. Читати далі

Роботи українсько-польської археологічної експедиції в 90-х роках ХХ століття

Археологічні розкопки з допомогою техніки

Археологічні розкопки з допомогою техніки

До недавнього часу північно-східне Передкарпаття відносилось до недостатньо вивчених у археологічному відношенні регіонів, у результаті чого поширилась думка, що Карпати від найдавнішого минулого були невигідні для господарської діяльності людини, а їх заселення відбулось десь аж у середньовіччі. Зокрема, це стосується території міжріччя Верхнього Дністра та Сяну, котре на сьогодні співпадає з українсько-польським пограниччям. Читати далі

Археологічні дослідження Яворівського Розточчя у 1995 році

Волейбол після розкопок на археологічній практиці

Волейбол після розкопок на археологічній практиці

У 1995 р. продовжувались археологічні роботи на території Яворівського району Львівської області, це мальовниче Розточчя, внаслідок чого виявлено багато археологічних пам’яток. Читати далі

Археологічні розвідки у Львівській області в 1995 році

Вибір місця розкопок

Вибір місця розкопок

У 1995 р. археологічна експедиція Львівського університету проводила дослідження в зоні побудови нафтопроводу “Дружба” на території ряду районів Львівської області, у результаті чого обстежено деякі відомі та відкрито нові поселення. Читати далі

Черняхівське поселення в селі Оселівка Кельменецького району

Течія Дністра

Течія Дністра

Цікаві матеріали дали розкопки біля села Оселівки Кельменецького району Чернівецької області. Вони, як і багато інших археологічних пам’яток у Кельменецькому районі, були виявлені при допомозі невтомного шукача старовини, місцевого краєзнавця В. Ц Ковцуна. З 1971 р. на черняхівських пам’ятках Оселівки розпочалися стаціонарні дослідження, які проводяться експедиціями Інституту археології АН СРСР (керівник Г. Ф. Нікітіна) та Інституту суспільних наук АН УРСР (керівник В. М. Цигилик). Читати далі

Черняхівське поселення у селі Комарів Кельменецького району

Заворот течії Дністра

Заворот течії Дністра

Цікаві спостереження зроблені під час розкопок черняхівського поселення біля села Комарова Кельменецького району Чернівецької області, проведених експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом М. Ю. Смішка. На території селища, крім звичайних для черняхівської культури наземних житлових та господарських споруд, відкрито склоробну майстерню, матеріали розкопок якої дають можливість по-новому підійти до висвітлення історії скляного виробництва у Південно-Східній Європі першої половини І тис. н. е., зокрема у Середньому Подністров’ї. Читати далі