Роботи українсько-польської археологічної експедиції в 90-х роках ХХ століття

Археологічні розкопки з допомогою техніки

Археологічні розкопки з допомогою техніки

До недавнього часу північно-східне Передкарпаття відносилось до недостатньо вивчених у археологічному відношенні регіонів, у результаті чого поширилась думка, що Карпати від найдавнішого минулого були невигідні для господарської діяльності людини, а їх заселення відбулось десь аж у середньовіччі. Зокрема, це стосується території міжріччя Верхнього Дністра та Сяну, котре на сьогодні співпадає з українсько-польським пограниччям.

Роботи українсько-польської археологічної експедиції в 90-х роках ХХ століття

З метою вияснення цієї ситуації, спільних обстежень згаданої вище території, що пов’язане з можливостями проводити археологічні роботи безпосередньо по обох сторонах українсько-польського кордону, у 1992 р. між Інститутом українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України та Інститутом археології і етнології ПАН підписано угоду про співпрацю. Відповідно до неї працює українсько-польська археологічна експедиція, завданням якої є виявлення нових, а також уточнення місць розташування, вияснення стану збереження вже відомих археологічних пам’яток, а по можливості і проведення археологічних розкопок. На спільному організаційному засіданні обох сторін були уточнені завдання, плани і методика досліджень.

На українській стороні взято до уваги територію між верхнім відтинком Дністра, Вигором і Стривігором, а саме Самбором і Старим Самбором з півдня і сходу та Нижанковичами, Добромилем і Хировом з півночі і заходу. Звернуто також увагу на археологічні пам’ятки в околицях Дрогобича-Стебника.

Матеріали з розвідок українсько-польської археологічної експедиції

Матеріали з розвідок українсько-польської археологічної експедиції

Перші польові обстеження зроблено в околицях Соляноватки і Старого Самбора. Систематичні археологічні дослідження розпочались на лівому березі Стривігору, допливу Дністра, від Хирова на схід. Вже на північно-східній околиці міста, на підвищенні Лиса гора (368 м н.р.м.) виявлено поселення культури шнурової кераміки. Знайдено уламок кам’яної сокири, крем’яні відщепи, фрагменти кераміки енеоліту та раннього періоду доби бронзи. Нижче за течією річки, на лагідному схилі північно-західної околиці села Слохині відкрито поселення княжно» доби. Воно знаходиться за 0,12 км на схід від кам’яної каплиці та за 0,1 км на північ від шосе, що веде в село Городовичі і далі у напрямку на Самбір. Зібрано значну кількість уламків посуду, шматки глиняної обмазки, тваринні кістки.

На північній околиці села Городовичі, на незначній відстані від крайніх будівель стверджено поселення доби бронзи. Зібрано декілька крем’яних відщепів, фрагмента кераміки

Крім обстеження терас на лівому березі Стривігору, роботи велись і на його правому березі, зокрема між селами Бунковичі і Муроване, де відкрито три поселення. Вони знаходяться на досить значній висоті — біля 400 м н.р.м. На цих пунктах знайдено окремі вироби з кременю. Особливої уваги заслуговує крем’яний наконечник з виразною ретушшю по бічних краях, що знайдено біля села Березів, а також уламок ретушованої пластини з Хирова. Згадані матеріали можна було б віднести до культури лійчастого посуду, хоч на думку Я.Махніка деякі з них походять не з поселень, а з розораних курганів культури шнурової кераміки.

Два нових пункти відкрито в часі обстежень поза долиною Стривігору. Йдеться про поселення доби бронзи на околицях Старої Солі, що розташоване на узвишші (416 м н.р.м.) за 1,5 км на південний схід від цієї місцевості, праворуч від шосе Старий Самбір-Хирів. Знайдено фрагмент сокири з мерпелю, а також уламок крем’яного наконечника.

Другу пам’ятку виявлено при злитті потоку Яблунька з Дністром. У північній частині Старого Самбора (410 м н.р.м.), що панує також над селом Стрільбище, звідки відомий знайдений раніше кам’яний топірець старшої фази культури шнурової кераміки, підібрано уламок ліпної посудини енеоліту чи раннього періоду доби бронзи. У процесі обстежень надзаплавної тераси правого берега р.Вигор на північній околиці села Трушевичі знайдено фрагмент ліпного горщика доби бронзи. Топографічна ситуація вказує на можливість існування тут поселення згаданої епохи.

Приділялась значна увага локалізації відкритих давніше пам’яток та виясненню стану їх збереження. Зокрема було звернуто увагу на велику групу курганів культури шнурової кераміки біля села Кульчиці Самбірського району. Частина з них досліджувалась ще в 30-их роках XX ст. Вдалось окреслити лише одну, меншу групу з п’яти курганів, що мають висоту 0,6-0,8 м та діаметр близько 20 м. Вони розміщені за 1 км на схід від села, на краю лісу. Стверджено, що обстежені кургани, як і ті, що знаходились за всіма ознаками на громадському пасовиську і зараз розорані, знаходяться на висоті 350 м н.р.м.

За 4 км на південь від курганного могильника в Кульчицях та за 2 км на північний захід від села Сіде цього ж району стверджено сім курганів, які постійно розорюються. Один з найкраще збережених насипів має висоту біля 1 м при діаметрі 15 м. Виготовлено детальний план розміщення курганів, визнано за необхідне провести на двох з них термінові дослідження.

Уточнено місцезнаходження великої групи курганів на підвищенні, що тягнеться у напрямі північний схід-південний захід між Стебником і Болехівцями поблизу Дрогобича. У свій час їх було зафіксовано понад сто, а зараз більшість з них знівельована і знаходиться в засягу забудови Стебника. Від окремих насипів простежуються ледве помітні підвищення на поверхні грунту. Лише чотири кургани, що знаходяться біля самих Болехівців при дорозі, котра веде у Верхні Гаї, ще виразно видні, однак глибока оранка, яку стверджено на цьому полі, загрожує їх повному знищенню у найближчий час. Згадані вище кургани відносяться до культури шнурової кераміки.

В останній період продовжувались розвідувальні археологічні обстеження на правому березі Стрнвтгору від села Муроване я сторону Самбора. Біля села Засалки виявлено сліди неолітичного поселення та селища XVI-XVII ст., а також поселення раннього середньовіччя на західній околиці села.

На околиці села Іванів, при впадінні потічка до Стривігору відкрито поселення доби бронзи, зібрано уламки кераміки, крем’яні вироби. Там же виявлено сліди якогось укріплення (городища?) з частково збереженими валами, а через потічок

три кургани. Крем які вироби зібрано на узвишші над селом Чапля; сліди поселення лоби бронзи або раннього заліза стверджено біля села Бісковичі під Самбором.

Важливим наслідком роботи українсько-польської археологічної експедиції у межиріччі Верхнього Дністра і Сяну насьогоднішній час є ствердження наявності відносно численної кількості деколи досить знищених археологічних пам’яток. Спростовується погляд про слабе заселення підкарпатського регіону. Нагромаджуються вагомі дані для реконструкції демографічних процесів, гвсиоАлрськся діяльності, етнокультурного розвитку на землях сучасного українсько-польського пограниччя.

Читайте ще Археологічні розвідки Розточчя.

Читайте ще – археологія Самбірського та Старосамбірського районів

Роман Грибович, Віра Гупало, Леонід Мацкевий, Володимир Петегирич, Володимир Цигилик