Городище у Селиште

Археологічні дослідження стародавнього поселення

Археологічні дослідження стародавнього поселення

Типові слов’янські поховання розкопані і в Нижньому Подністров’ї. На поселенні Селиште Оргеївського району Молдови виявлена ямка, до якої були зсипані перепалені людські кістки. Поверх них стояла глиняна біконічна урна заввишки 11 см, в якій також були перепалені кістки.

Могильники слов’янської культури другої половини І тис. н. е. в Подністров’ї вивчені недостатньо. Але основні риси похоронного ритуалу досліджених поховань вказують на належність цих поховань до типових слов’янських пам’яток цього часу.

Городище у Селиште

Городище мало дерев’яні стіни, що характерно і для інших слов’янських фортець другої половини І тисячоліття нашої ери. Дерев’яними стінами були огороджені. наприклад. Зимнівське городище на Волині, найдавніше городище слов’янської культури в Києві ти інші укріплення цього часу між Дніпром і Карпатами.

В багатьох місцях Дністер має скелясті береги

В багатьох місцях Дністер має скелясті береги

Знижаючи на те. що переважна більшість слов’янських поселень Подністров’я не мала штучних укріплень. які зводилися лише на найважливіших з поселень, всі підстави городище в Селиште піднести до найважливіших пунктів суспільного життя населення культури пеньківського типу. Розкопані на городищі напіпземлянкові житла з печами-кам’янками та знайдені в них рештки зброї (наконечники стріл), кінського спорядження (залізні вудила) та прикраси (бронзові фібули, бронзова трапецієвидна підвіска тощо) дозволяють зробити припущення, що на городищі насамперед зосереджувалися представники родо-племінної верхівки. Тут же розміщувались майстерні общинних ремісників, які також потребували відповідного захисту.

До ремісничих майстерень, розкопаних на городищі, слід віднести напівземлянку № 7, її розміри — 3,7 на 3,8 метрів. В ній замість печі-кам’янки, обов’язкового атрибуту слов’янського житла, знаходилось вогнище, поряд з яким лежали два плескаті камені. В напівземлянці та біля неї знайдені уламки інструментів ремісника: глиняних тиглів для плавлення металів, глиняних черпаків для розливання металів, кам’яних та керамічних ливарних формочок, сланцевий камінь, що міг служити сировиною для виготовлення кам’яних ливарних формочок тощо. В іншому заглибленому приміщенні, що також не мало печі, знайдено багато шлакової кераміки, гончарну глину та інші речі, пов’язані з гончарством.

Матеріали городища в Селиште свідчать про зародження ремісничих поселень, масове виникнення яких відноситься до наступного періоду розвитку слов’янської культури.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі

Читайте також черняхівська культура на Дністрі.