Черняхівське поселення у селі Комарів Кельменецького району

Заворот течії Дністра

Заворот течії Дністра

Цікаві спостереження зроблені під час розкопок черняхівського поселення біля села Комарова Кельменецького району Чернівецької області, проведених експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР під керівництвом М. Ю. Смішка. На території селища, крім звичайних для черняхівської культури наземних житлових та господарських споруд, відкрито склоробну майстерню, матеріали розкопок якої дають можливість по-новому підійти до висвітлення історії скляного виробництва у Південно-Східній Європі першої половини І тис. н. е., зокрема у Середньому Подністров’ї.

Черняхівське поселення у селі Комарів Кельменецького району

Дністровське водосховище увечері

Дністровське водосховище увечері

Майстерня розміщувалася у кам’яному будинку майже квадратної в плані форми (розмірами 6,9 на  6 метрів). Добре зберігся фундамент споруди, який був складений без розчину з великих необроблених каменів у рівчаку завширшки 0,7 м і завглибшки 0,75 м. Долівка була вимощена невеликими кам’яними плитами різної форми, а стіни складені з каменів.

У майстерні, крім звичайного черняхівського гончарного посуду, знайдені велика амфора, а також, що особливо важливо, товстостінний тигель з вогнетривкої глини і пошкоджена мішкоподібна посудина із залізної бляхи з прикипілими всередині грудками вугілля та вапняку. Поряд з майстернею знайдено багато залишків скляного виробництва. Це уламки посуду, виготовленого з прозорого зеленкуватого і рідше темно-синього, фіолетового і жовтуватого скла. Уламки були від малих чарок, келихів, пляшок. Деякі з них деформовані (виробничий брак). Багато уламків скляного посуду прикрашені по поверхні прошліфованими овалами, заглибленими лініями і т. п. Деякі посудини були прикрашені кольоровою інкрустацією та напаяними кольоровими стрічками. Крім уламків посуду, виявлено кілька фрагментів плоского скла, кілька цілих й уламки скляних намистин, виготовлених із світло-зеленого, темно-синього або чорного скла.

Про функціонування в Комарові склоробного виробництва свідчать також знахідки залізного рогача, залізного черпака з довгою ручкою, посудини з залізної бляхи, товстостінного тигля, частин трьох глиняних форм, в яких видували скляний посуд, ошлакованих плінф (давньої плитчастої цегли)» якими вимощували дно склоплавильних печей. У зв’язку з виявленням плінф, а також уламків черепиці, якими був, очевидно, покритий кам’яний будинок, можна думати про наявність у Комарівському черняхівському селищі і гончарської майстерні.

Хронологічні межі існування Комарівського поселення визначені на основі багатого речового матеріалу, типового для черняхівських пам’яток Подністров’я. Керамічний комплекс поселення має чимало аналогій серед інших пам’яток черняхівської культури. Зразки привізних амфор датуються III — початком V ст. н. е. На поселенні знайдені три римські срібні монети та понад десяток срібних, бронзових і залізних фібул. Монети карбовані у II ст. н. е. за часів імператорів Антоніна Пія, Марка Аврелія, Коммода. Вони й визначають нижню хронологічну межу існування поселення. Весь комплекс комарівських матеріалів датується III—IV ст. н. е.

Склоробна майстерня з Комарова засвідчує місцеве виготовлення листового скла і скляного посуду, високий рівень розвитку общинного ремесла у черняхівців.

Заглиблення у материк

Заглиблення у материк

Щоб з’ясувати хімічний склад скла і деякі сторони технології склоробного виробництва, уламки посуду були передані на хімічний аналіз. Ці роботи в лабораторії проведені під керівництвом академіка АН Білоруської PCP М. О. Безбородова. Крім того, проведено спектральний аналіз скла під керівництвом Ю. Л. Щапової в лабораторії спектрального і структурного аналізу історичного факультету Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. Аналітичні дослідження підтвердили досить високий рівень технології давнього склоробного виробництва в Комарові. Крім цього, на поселенні був виявлений цілий комплекс типових знарядь, пов’язаних з виробництвом скла. Це три обпалені глиняні форми з внутрішнім рельєфним малюнком для видування скляних виробів, а також сильно обгорілий залізний рогач довжиною 1,13 м у вигляді вил, яким,

З очевидно, ставили і виймали з печі склоплавильні тиглі, і залізний черпак, з допомогою якого могли відливати і розплавлене скло або знімати хальмозу — піну, яка утворюється на поверхні скла при його варці. Сюди ж належать шматки вогнетривкої глини, мабуть, від стін або склепіння та основи печі, вкриті шаром скла, а також шматки осклянілої шихти. У майстерні виявлені тонкі скляні круглі палички та нитки скла діаметром 1—3 мм, а також тонкі смужки, заготовлені для орнаментації поверхні скляних посудин.

Ю. Л. Щапова на основі своїх досліджень встановила, що при виготовленні скляних виробів у Комарові застосовувалися такі технологічні процеси: 1) дуття у] форму; 2) різання холодне; 3) накладка ниток і валиків на виріб; 4) інкрустація скляних виробів непрозорими масами.

Таким чином, склоробний комплекс з Комарова III— IV ст. н. е. вносить докорінні зміни у наші уявлення про розвиток цієї галузі виробництва серед місцевих ранньослов’янських племен. Адже раніше побутувала думка, що ранньослов’янські племена Подністров’я не мали свого склоробного ремесла.

Читайте також Черняхівське поселення у Бакоті, археологічні дослідження села Устя.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.