Археологічні дослідження села Устя

Планування археологічних розкопок

Планування археологічних розкопок

Поселення в селі Усті Кам’янець-Подільського району Хмельницької області цікаве для археологів тим, що його матеріали дають можливість простежити зв’язок між старожитностями черняхівської культури та пам’ятками слов’ян середини І тис. н. е. Розкопки були проведені експедицією Кам’янець-Подільського педінституту та Інституту археології АН УРСР у 1968 р.

Археологічні дослідження в селі Устя

Селище розташоване на 5-метровій терасі лівого берега Дністра. Стародавні житла розміщувалися вздовж Дністра, примикаючи до високої скелі. При розкопках виявлено залишки 7 жител-напівземлянок. Житла мали прямокутну форму, площа їх в середньому 12—16 кв. м. В приміщеннях були виявлені печі-кам’янки і відкриті вогнища, викладені каменями. Співіснування у житлових приміщеннях печей-кам’янок та відкритих вогнищ засвідчує продовження черняхівської традиції у житлобудуванні.

Початковий етап археологічних досліджень

Початковий етап археологічних досліджень

Найкраще збереглися на поселенні в Усті напівземлянки №№ 5, 6, 7. В них разом з типовим слов’янським посудом середини І тис. н. е. (корчацький тип) виявлено кераміку черняхівської культури (до 30%). Важливо, що серед посуду в Усті представлені не тільки уламки, а й цілі форми.

Співіснування в Усті ліпного слов’янського посуду корчацького типу і гончарного черняхівського в одних і тих же закритих комплексах, паралельне побутування печей-кам’янок і відкритих вогнищ, а також порівняно малий процент ліпних глиняних сковорідок (вони панують починаючи з VI ст. н. е.) свідчать про те, що поселення в Усті існувало у V, а можливо,— і на початку VI ст. н. е.

Таким чином, розкопки в Усті з відповідним матеріалом із Бакоти дають можливість впевнено говорити про наступність економічного та культурного устрою населення Подністров’я першої та другої половини І тис. н. е. Ніякої перерви у заселенні слов’янами придністровських земель в середині І тис. н. е. не було. Дані про матеріальну та духовну культуру поселень типу Устя — Бакота поступово доповнюються новими матеріалами. На поселенні Рашків II (в Хотинському районі Чернівецької області) також розкопані напівземлянки, в яких ліпний слов’янський посуд корчацького типу співіснував з І черняхівським. Аналогічні матеріали відкриті на селищах в Кодині та в Глибокій Чернівецької області.

Матеріали середини І тис. н. е. характеризують осіле землеробське слов’янське населення Подністров’я, І матеріальна та духовна культура якого була єдиною для І східнослов’янських племен всього лісостепового Дністро- II Дніпровського межиріччя.

Найголовніші пам’ятки черняхівських племен Подністров’я II—V ст. н. е. засвідчують дальший розвиток економіки і культури населення краю в порівнянні з попереднім, зарубинецьким, етапом — перших століть нової ери. Черняхівське суспільство створило ті передумови, які сприяли дальшій еволюції економічного, соціального та культурного устрою слов’янського суспільства другої половини І тис. н. е. на Дністрі та в інших суміжних районах теперішньої території Правобережжя України.

Читайте також Давні слов’яни на Дністрі та Черняхівські поселення на Дністрі.

За матеріалами книги І.С.Винокура, Б.О.Тимощука «Давні слов’яни на Дністрі».