Археологічні дослідження Бранештів

Польові археологічні роботи

Польові археологічні роботи

Цікавою пам’яткою культури типу Луки-Райковецької в басейні Реуту є поселення Бранешти І Оргеївського району в Молдові. Воно розташоване на мису, обмеженому улоговинами. В 1958 р. на поселенні провела розкопки Прутсько-Дністровська експедиція Інституту археології АН СРСР (керівник— Г. Б. Федоров) і виявила типові слов’янські напівземлянкові житла з печами-кам’янками. Знайдена в них кераміка належить до культури типу Луки-Райковецької і датується VIII—X ст. Привертають увагу виявлені на краю поселення залишки металургійних горнів: обпалені плоскі невеликі камені, з яких були складені стіни печей, шматки вогнетривкої глини, якою обмазували стіни печей, уламки сопел — керамічних трубок, за допомогою яких подавали повітря в середину печей, залізні шлаки — відходи залізоплавильного виробництва.

Археологічні дослідження Бранештів

На поселенні знайдено багато речей, які пов’язуються з ремісничою діяльністю його мешканців. До них належать уламки глиняних тиглів, мідні шила, точильні бруски, на яких гострили кістяні проколки, знаряддя для обробки шкір (скребки зроблені трапецієвидною лопаточкою з рога оленів, кістяні проколки), кістяний циліндр-юрок, за допомогою якого снували нитки на горизонтальному ткацькому верстаті тощо.

Табір археологів

Табір археологів

Можливо, деякі з розкопаних на поселенні напівземлянок використовувалися як ремісничі майстерні. Наприклад, в центрі напівземлянки № 4 (її площа 4,4 на 4 м, глибина — 1,6 м від сучасної поверхні) виявлено скупчення каменів, що утворювали площадку площею 2 на 1,8 м, висота якої 20 — 25 см. Це, очевидно, рештки робочої площадки, яка використовувалась під час гарячої обробки металів. Археологічні матеріали поселення Бранешти № 1 дають підстави віднести його до типу ремісничих поселень.

Таким чином, свідчення писемних джерел про заселення Подністров’я в VI—IX ст. слов’янськими племенами підтверджується численними археологічними матеріалами, які вказують на конкретні шляхи розвитку слов’янської культури, знайомлять з розвитком військово- оборонного зодчества, економіки та інших сторін життя.

Городище у Єкимуацах

До типу давньоруських ранньофеодальних міст слов’янського Подністров’я слід віднести також слов’янське поселення X— XI ст. в селі Єкимауци Резинського району Молдавської PCP. Воно також складається з городища і великого посаду навколо нього.

Площадка городища розмірами 70×86 м з усіх боків була огороджена масивним земляним валом, на вершині якого стояли зруби заввишки до 4 м, засипані глиною і камінням. Конструкція оборонної лінії була такою ж, як і на городищі Алчедар.

На огородженій площадці, вздовж оборонної лінії, розкопано 11 заглиблених будівель, що переважно були майстернями ремісників.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.