Археологічні дослідження Бакоти

Затока у Бакоті нагадує море

Затока у Бакоті нагадує море

Цікавою пам’яткою слов’янської культури є Бакота — головне місто давньоруського Пониззя (так в літописах звуть землі Галицько-Волинського князівства в Середньому Подністров’ї), а нині — село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, що розташоване на лівому березі Дністра. Перші літописні згадки про Бакоту відносяться до 1240—1241 рр., коли влада галицьких князів у Пониззі підупала і в Бакоті владарював боярин Доброслав Судич. У 1254—1255 рр. в Пониззя посунули монголо-татари. Боярин Мілей перейшов на бік завойовників. “Приехаша татаре ко Бакоте,— читаємо в літописі,— и приложися Милей к ним”. Чужинці зажадали, щоб укріплення всіх міст Пониззя були знищені. Зазнали руйнування й оборонні споруди Бакоти.

Археологічні дослідження Бакоти

Дністер у Бакоті

Дністер у Бакоті

Руїни літописної Бакоти привернули до себе увагу дослідників ще в кінці минулого століття. У 1891— 1892 рр. київські археологи тут відкрили і розкопали руїни скельного давньоруського монастиря. Біля входу в монастирську церкву на стіні були виявлені давньоруські написи XII—XIII ст., а всередині приміщення — шматки штукатурки з фресковим розписом. Поруч з церквою археологи розкопали три штучні печери-коридори, в яких виявлені давньоруські поховання в спеціально висічених у скелі нішах.

Наметовий табір у Бакоті

Наметовий табір у Бакоті

Широкі дослідження в Бакоті проводять радянські археологи. Починаючи з 1961 р. тут працюють археологічні експедиції Кам’янець-Подільського історичного заповідника, Кам’янець-Подільського педагогічного інституту та Інституту археології АН УРСР. Встановлено, що дитинець давньоруської Бакоти розміщувався на мисі висотою до 20 ж, утвореному Дністром та його притокою Рудкою, в урочищі Скали. Вдалося виявити сліди запливлого рову та рештки земляного валу, які відгороджували укріплену площадку розмірами 150×120 ж від поля. На ній розкопано рештки дерев’яного житла XII— XIII ст. з глинобитною піччю та давньоруські поховання. На території посаду, що розміщувався на першій надлуговій терасі Дністра і простягався вздовж річки, розкопані заглиблені та наземні дерев’яні давньоруські житла, виявлені сліди залізодобувного ремесла. В околицях літописної Бакоти розміщувалися феодальні замки. Один з них розташовувався на високій горі Білій, поблизу скельного монастиря. Від нього збереглися земляний вал, білокам’яна стіна та різні знахідки в землі. Рештки іншого замку виявлено на схилі гори, біля глибокого яру, в урочищі Двір. Тут розкопано руїни кам’яного палацу (його довжина — ЗО м, ширина — 10 м), який датується XIV—XV ст. його стіни, що збереглися на висоту до 1,8 м, складені з місцевого вапняку і скріплені вапняним розчином з домішками піску, пугілля та битої цегли. В оздобленні двоповерхового палацу були використані керамічні облицювальні плитки, різьблені кам’яні карнизи, наличники тощо.

За матеріалами книги І.С.Винокура, Б.О.Тимощука «Давні слов’яни на Дністрі».

Читайте також про літописні місця Галич, Василів, План.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *