Археологічні дослідження Бакоти

Затока у Бакоті нагадує море

Затока у Бакоті нагадує море

Цікавою пам’яткою слов’янської культури є Бакота — головне місто давньоруського Пониззя (так в літописах звуть землі Галицько-Волинського князівства в Середньому Подністров’ї), а нині — село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, що розташоване на лівому березі Дністра. Перші літописні згадки про Бакоту відносяться до 1240—1241 рр., коли влада галицьких князів у Пониззі підупала і в Бакоті владарював боярин Доброслав Судич. У 1254—1255 рр. в Пониззя посунули монголо-татари. Боярин Мілей перейшов на бік завойовників. “Приехаша татаре ко Бакоте,— читаємо в літописі,— и приложися Милей к ним”. Чужинці зажадали, щоб укріплення всіх міст Пониззя були знищені. Зазнали руйнування й оборонні споруди Бакоти.

Археологічні дослідження Бакоти

Дністер у Бакоті

Дністер у Бакоті

Руїни літописної Бакоти привернули до себе увагу дослідників ще в кінці минулого століття. У 1891— 1892 рр. київські археологи тут відкрили і розкопали руїни скельного давньоруського монастиря. Біля входу в монастирську церкву на стіні були виявлені давньоруські написи XII—XIII ст., а всередині приміщення — шматки штукатурки з фресковим розписом. Поруч з церквою археологи розкопали три штучні печери-коридори, в яких виявлені давньоруські поховання в спеціально висічених у скелі нішах.

Наметовий табір у Бакоті

Наметовий табір у Бакоті

Широкі дослідження в Бакоті проводять радянські археологи. Починаючи з 1961 р. тут працюють археологічні експедиції Кам’янець-Подільського історичного заповідника, Кам’янець-Подільського педагогічного інституту та Інституту археології АН УРСР. Встановлено, що дитинець давньоруської Бакоти розміщувався на мисі висотою до 20 ж, утвореному Дністром та його притокою Рудкою, в урочищі Скали. Вдалося виявити сліди запливлого рову та рештки земляного валу, які відгороджували укріплену площадку розмірами 150×120 ж від поля. На ній розкопано рештки дерев’яного житла XII— XIII ст. з глинобитною піччю та давньоруські поховання. На території посаду, що розміщувався на першій надлуговій терасі Дністра і простягався вздовж річки, розкопані заглиблені та наземні дерев’яні давньоруські житла, виявлені сліди залізодобувного ремесла. В околицях літописної Бакоти розміщувалися феодальні замки. Один з них розташовувався на високій горі Білій, поблизу скельного монастиря. Від нього збереглися земляний вал, білокам’яна стіна та різні знахідки в землі. Рештки іншого замку виявлено на схилі гори, біля глибокого яру, в урочищі Двір. Тут розкопано руїни кам’яного палацу (його довжина — ЗО м, ширина — 10 м), який датується XIV—XV ст. його стіни, що збереглися на висоту до 1,8 м, складені з місцевого вапняку і скріплені вапняним розчином з домішками піску, пугілля та битої цегли. В оздобленні двоповерхового палацу були використані керамічні облицювальні плитки, різьблені кам’яні карнизи, наличники тощо.

За матеріалами книги І.С.Винокура, Б.О.Тимощука «Давні слов’яни на Дністрі».

Читайте також про літописні місця Галич, Василів, План.